Бойові дії миттєво впливають на якість повітря, провокуючи збільшення дрібнодисперсного пилу (PM2.5) – одного з найбільш небезпечних видів забруднення. Ситуація прогнозовано погіршиться і восени, під час блекаутів і системного використання генераторів. А за останніми дослідженнями, глобальний аналіз яких опублікований у The Lancet, такі частинки не лише погіршують здоров’я, але й посилюють резистентність до антибіотиків.
Анна Денисенко, переможниця грантової програми “Talents for Ukraine” від KSE Foundation, разом із командою розробили мережу станцій моніторингу якості повітря – вона дозволяє моніторити стан середовища та виявляти такі найдрібніші, невидимі оку частинки. Ця розробка впроваджується на платформі ЛУН Місто AIR.
Запущена вже в 11 містах України, громадська мережа моніторингу якості повітря допомагає представникам міських рад приймати більш ефективні рішення щодо екорозвитку міст, а мешканцям слідкувати за якістю повітря в реальному часі. А з початком повномасштабної війни станції почали фіксувати екологічні злочини Росії на території України.
У нашому інтерв’ю Анна розповіла про те, як саме війна вплинула на якість повітря в Україні та чому Київ змінив своє місце у світовому рейтингу забрудненості.
Подати заявку на грантову програму «Talents for Ukraine»
Ви з командою розвиваєте систему аналізу якості повітря в містах України. Що це за система?
Це real-time система, яка об’єднує в єдину мережу сотню невеликих станцій, які аналізують стан повітря. Вона впроваджується на платформі ЛУН Місто AIR. Наші станції – це невеликі прилади, які встановлюються на вулиці, на вікна звичайних громадян, які хочуть долучитись до проєкту. У станції є спеціальний носик, на якому розташовано сенсор – кожні 2 секунди він лазером сканує повітря та рахує кількість частинок. Потім ці дані передаються на сервер, мапу, віджети та додатки, які доступні всім бажаючим. Все це займає лічені долі секунди, система працює в режимі реального часу.
Які показники вимірює система?
Станції вимірюють так званий дрібнодисперсний пил, PM1, PM2.5, PM10. Для простоти сприйняття ми транслюємо показники у Air Quality Index (AQI) – індекс якості повітря, розроблений Агенцією з охорони довкілля США, який використовується у багатьох країнах світу. Чим більше значення AQI, тим вищий рівень забруднення повітря і негативніший вплив на здоров’я.
Який вплив на здоров’я людини може мати забруднення повітря?
Всесвітня організація охорони здоров’я приділяє цим дрібним частинкам, які не видно неозброєним оком і які вимірюють наші станції, найбільшу увагу. Через цей наддрібний розмір частинки потрапляють у кров та легені, негативно впливають на роботу мозку, серця та нервової системи. Коли була пандемія COVID-19, то цей пил також погано впливав на перебіг хвороби. Ці частинки з’являються, зокрема, в результаті процесів горіння. Загалом процес горіння – це не тільки багаття чи пожежа, а й вихлопи авто та робота теплоелектростанцій.
Чому вирішили взяти участь у “Talents for Ukraine”?
Грантова програма “Talents for Ukraine” унікальна в тому, що це одночасно дуже конкретна заявка з інформативними запитаннями, і водночас це не той випадок, коли для її заповнення потрібно готуватись місяць, інвестувати багато часу, готувати бізнес-план. Адже грант підтримує саме особистість, це не вклад у стартап, хоча у моєму випадку ми використали гроші саме на розвиток проєкту. Не було цієї довгої бюрократичної тяганини, коли ти збираєш мільйон довідок. Потім так само з фінансовою звітністю теж не було складнощів – грант можна витратити, як вважаєш за потрібне. Це супер, це дуже важливо.
Плюс цей елемент з відео здався мені дуже вдалим, тому що особисто я відеоконтенту довіряю більше. Ти бачиш, що це за людина, як і що вона говорить, з якою інтонацією, чи є блиск в її очах, коли вона згадує свій проєкт.
Як ви подалися на грантову програму “Talents for Ukraine”?
Ми з командою вже понад 4 роки розвиваємо нашу громадську мережу станцій аналізу якості повітря. Цей проєкт є соціальним, не комерційним, але щоб його втілювати в життя потрібні гроші. Зокрема, потрібно купувати комплектуючі для станцій. Тому ми були надзвичайно раді, що нас підтримали.
Заявку на грант можна подати просто з письмовим мотиваційним листом, а можна також створити відео. Це для нас це стало найцікавішим етапом: ми вирішили, що до KSE Foundation надійде дуже велика кількість заявок, і всі вони будуть дуже серйозні. У нас проєкт теж серйозний, але ми вирішили зробити його максимально фановим. На кухні у нашої комунікаційної менеджерки записали відео, мій чоловік був оператором і зняв усе на мобільний телефон. Нам сподобалось те, що вийшло, і ми дуже раді, що журі теж це припало до душі.
Ви отримали грант від KSE Foundation у розмірі $5 000, на що ви витратили кошти?
Завдяки гранту ми відкрили мережі станцій аналізу якості повітря ще у шести містах України. Тепер також мешканці Івано-Франківська, Вінниці, Луцька, Рівного, Ужгорода і Тернополя можуть дивитись в реальному часі, чим вони дихають. А загалом в Україні вже працює близько 100 станцій. Перемога надихнула нас на нові звершення.
Наскільки велика мережа?
У Києві це біля 35 станцій. У інших містах, де ми вже офіційно запустилися, ми прагнемо встановити по 7-10. В інших містах це поки 1-2 станції, наприклад, в Умані, Стрию, Калуші, Сумах. Ми мріємо розширити мережу на Сході та Півдні України, маємо вже заявки з Миколаєва. Їх бомблять чи не кожен день, але все одно люди думають про розвиток свого міста.
Важливо розбудовувати мережу. Одна станція дає певні показники, але мережа станцій – це значно краще. Наприклад, біля станції припаркувалася автівка та випускає на неї вихлопи. Ми маємо показник перевищення та складається враження, що так по всьому місту. А коли цих станцій більше, то ми розуміємо, що це просто локальне забруднення. У містах-немільйонниках ми прагнемо встановлювати по 7 станцій. Кількість залежить від активності місцевих мешканців. Якщо місцеві мешканці зацікавлені в цій темі, то ми реагуємо. Якщо заявок на встановлення станцій дуже мало, то і станцій в цьому місті менше.
Чи втратили станції з початком повномасштабної війни?
Станції встановлюються на будинках звичайних людей, і з початком повномасштабного вторгнення ми почали фіксувати, що деякі з них відключені. В Ірпені, наприклад, одна станція була пошкоджена, тому що в будинок прилетів російський снаряд. В Одесі також пошкоджена одна зі станцій. А коли в Херсон прийшли російські окупанти, то дівчина, у якої була встановлена наша станція, ховала її у підвалі для того, щоб росіяни не подумали, що це якась зброя.
Як відбувається виробництво станцій?
Частина складових станції друкується на 3D-принтері. Завдяки цьому ми можемо швидко модифікувати корпус та масштабувати проєкт. Це можна робити на заводі, але це вже зовсім інша історія, у нас крафтове виробництво. Друга частина – це алюміній, дуже легкий та надійний матеріал.
Як люди та місцева влада використовують показники якості повітря?
Ми активно працюємо спільно з міськими радами. Вони охоче нас підтримують інформаційно, тому що це дійсно дуже корисна ініціатива. Є можливість слідкувати за якістю повітря в реальному часі та отримувати дані за попередні періоди, наприклад, за місяць чи за півроку. Це дає міській владі можливість ухвалювати більш зважені та ефективні управлінські рішення. Наприклад, вони бачать, що в місті погіршилось повітря. Які можуть бути причини? Наприклад, збільшення автомобільних заторів. Тоді вони зменшують потік автомобілів на певній вулиці, тим самим якість повітря покращується. А місцевим мешканцям це дає розуміння того, який стан повітря в їхньому районі.
Як з’явилась ідея такої системи і проєкту «Чим дихає Україна» загалом?
Ми почали працювати над проєктом моніторингу повітря ЛУН Місто AIR ще понад 4 роки тому. Ми вирішили його робити, тому що в якийсь момент задались питанням, яка якість повітря за вікном зараз? Чи можна мені відкрити вікно? Чи це безпечно? Це дуже просте запитання, але відповіді на нього немає, тому що таких даних у реальному часі не було. Ми подумали, що можемо це змінити.
На початку ми не планували, що цей проект переросте у щось масштабне, думали, просто по Києву розставимо станції. Але виявилось, що попит суспільства дуже великий, тож ми вирішили розвивати ідею.
Що змінилось після початку повномасштабного вторгнення?
З початком великої війни ми мали побоювання, що зараз людям це буде не цікаво, адже є інші проблеми. Але тепер ми бачимо, що попит на інформацію щодо якості повітря не просто зберігається, але й набуває нового значення: завдяки нашим станціям можна фіксувати воєнні екологічні злочини Росії на території України.
Як бойові дії впливають на якість повітря?
У березні минулого року, коли йшли інтенсивні бої за Київську область, ми моніторили якість повітря в столиці та передмісті. Тоді ми фіксували сильне перевищення норм через бомбардування та пожежі, які вони спричиняли. Коли ЗСУ звільнили Київщину, то повітря одразу стало чистішим. Цього року, коли відбувся черговий акт тероризму з боку Росії, коли вони обстріляли будинок в Умані – там були руйнування та пожежа. У нас є в Умані станція, тож ми бачили, як в результаті цього суттєво погіршилась якість повітря. Тобто повітря реагує на війну майже миттєво, а ми можемо це відслідковувати.
Як війна і блекаути впливають на середовище в довгостроковій перспективі?
Під час блекаутів ми фіксували системні перевищення норми, коли люди інтенсивно опалювали свої домівки, а в бізнесу працювали генератори. Тобто немає передумов для очищення повітря під час блекауту. Однак ми фіксували пониження показників, коли багато людей виїхало на автівках з Києва. У Києві 80-90% забруднення – це вихлопи автомобілів. Якщо порівняти 2021, 2022 та 2023 роки, то можна припустити, що якість повітря у середньому покращилась через те, що стало менше автівок.
Хто працює над проєктом “Чим дихає Україна?”
У нас невелика команда, як для всеукраїнського проєкту. Ми робимо мережу ЛУН Місто AIR спільно з командою Університету Шевченка, факультету радіофізики, електроніки та компʼютерних систем. В’ячеслав, Олександр та Андрій відповідають за розробницьку, дослідницьку складову — зокрема, займаються розробкою заліза та програмного забезпечення. Від нашої ГО ЛУН Місто залучені я, як кураторка проєкту, Frontend-розробник Дмитро, комунікаційна менеджерка Альона. Коли потрібні ідеї, залучаємо нашого маркетинг-директора Дениса.
Ми подались на грант від KSE Foundation, тому що хотіли розширити мережу на Захід України, адже дуже багато людей були вимушені переїхати туди з центральних та східних регіонів. Там стало більше мешканців, і ми хотіли дати їм можливість дізнаватися інформацію про стан повітря.
За світовими рейтингами, Київ мав один з найвищих показників забруднення повітря у світі. Зараз ситуація змінилась, з чим це повʼязано?
Так, наприклад, у 2021 році за рейтингом швейцарської компанії IQAir Київ посів шосте місце серед міст світу з найбруднішим повітрям. Зрозуміло, що у нас не все добре в Києві, але не настільки погано, щоб були такі показники. На той момент у компанії стояло мало станцій в Україні, і ми зробили припущення, що це впливало на результат. Тож ми запропонували надавати наші дані зі станцій, які працюють в реальному часі. Приємно, що IQAir теж були відкриті до цієї співпраці. Як наслідок, за 2022 рік у Києві вже було нормальне повітря, місто вже не було в антирейтингу. Це попри те, що атаки росіян погіршували показники.
Ваші дані повністю відкриті?
Так, наприклад, ми передаємо наші дані в офіційний додаток Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. І загалом надаємо всім, хто може використати їх для благих цілей та інформування населення України.
З чого Ви почали свій шлях?
Я з Києва, але мої дідусь та бабуся з Донецька, тому я часто в дитинстві була в Донецьку. Ця війна для мене також дуже особистий біль. Я дуже хотіла б подивитись місця свого дитинства, але тепер не маю можливості. Вчилась в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Багато років працювала редактором та журналістом у київських виданнях. Останні чотири роки я працюю в “ЛУН” та займаюся соціальним проєктом «ЛУН Місто».
Що вас надихає рухатися далі?
Я дуже чекаю на перемогу України. Для того, щоб вона відбувалася, всім треба працювати. Зараз не можна нічого не робити, треба бути активними. Мене надихає те, що роблять наші люди – це захват. Хочеться після цих історій теж докладати максимум зусиль.
Над чим плануєте працювати далі?
Плануємо продовжувати працювати над мережами станцій аналізу якості повітря, а також робити проєкти по безбар’єрності міського простору. Це дуже важлива тема – багато людей серед військових та цивільних отримали травми. Але в нашому суспільстві досі немає розуміння того, що безбар’єрність це важливо. Маломобільних людей дуже багато, просто зараз не всі ми маємо можливості користуватися містом. Я мрію, щоб у кожного з’явилась така можливість.
