Створювати шкіряний одяг не з тварин, а з грибів! Таку ідею вперше в Україні запропонувала виробниця шкіри Марта Кондрин з Івано-Франківська. Марта стала переможницею грантової програми «Talents for Ukraine» від KSE Foundation та отримала $5 000 на розвиток – а ми ділимось із вами її історією.
Виробництво натуральної шкіри – не лише жорстокий, але і небезпечний процес. Під час циклу обробки атмосфера та стічні води забруднюються кислотами та сульфатами, працівники шкіряних фабрик мають підвищений ризик захворювання на рак.
Натомість шкіра з міцелію (коріння грибів) є повністю екологічною альтернативою не тільки шкідливому виробництву натуральної шкіри, але й синтетичним замінникам.
У нашому інтерв’ю Марта розповіла про те, що надихнуло її на розробку, та майбутнє мікошкіри в Україні та світі.
Подати заявку на грантову програму «Talents for Ukraine»
Що таке «мікошкіра» та чим вона відрізняється від справжньої?
Це шкіра з грибного міцелію – коріння грибів, які мають мережеву структуру. Якщо подивитись під мікроскопом, білі павутинки кореня гриба дуже схожі на волокна натуральної шкіри. За своїми характеристиками міцелій більше схожий на натуральну шкіру, ніж звичайна синтетична екошкіра. Але міцність матеріалу – це те, над чим ще треба працювати, хоча перспективи тут дуже великі.
Як відбувається процес виробництва?
Така шкіра вирощується. Тож найважливіша частина виробництва полягає у створенні необхідних умов для росту грибниці, до того ж не всі гриби підходять: найчастіше ми використовуємо вид гриба Рейші (Трутовик лакований), і гриби, що ростуть на деревах та скелях. Саме тому цикл достатньо довгий – щоб отримати шматок такого матеріалу, може знадобитись один місяць. Для виготовлення не треба багато води та хімічні шкідливі речовини, які потрібні для виробництва звичайної шкіри. Натомість ми вирощуємо міцелій на різних відходах – це тирса, кавова гуща, солома.
Але головне, звісно, команда. Грант у $5 000 від KSE Foundation дозволяє виплачувати заробітну плату та продовжувати працювати над розвитком мікошкіри – разом зі мною співзасновником стартапу “Micelia Tech” є біотехнолог Олег Лещак, також у нас в команді є лаборант, маркетолог. Я дуже вдячна, що у мене є можливість працювати в цьому напрямку попри війну завдяки грантовій підтримці та захисту нас ЗСУ.
Розкажіть свої враження від участі у грантовій програмі «Talents for Ukraine»
Максимально не бюрократичний процес вражає. Інші грантові програми – це складні звіти та подачі. Тут все легко вийшло. Все залежить від того, як ти описуєш ідею, чи віриш ти в неї. Я навіть своїм знайомим і друзям раджу подаватись, тому що все відповідає дійсності.
Де у майбутньому можна буде застосовувати шкіру з грибів?
Мікошкіра це екологічний біоматеріал з дуже великим можливостями потенційного застосування. Це не лише пряма альтернатива натуральній шкірі для виробництва одягу, сумок чи взуття, але і вази, горщики, матеріал для пакування, навіть цегла – характеристики матеріалу можна буде змінювати залежно від технології виробництва. Зараз ми працюємо над удосконаленням процесу.
Коли та як з’явилась ідея створення мікошкіри?
Я роками виношувала цю ідею, багато читала на цю тему. Цей матеріал насправді майбутнє всього, хоча спочатку я не до кінця вірила, що це можливо. Коли почалась повномасштабна війна, у мене відбулась переоцінка свого життя. Я зрозуміла, що більше не хочу відкладати свої мрії та ідеї на потім. Це був дуже великий знак, що треба робити і не чекати. Потім я познайомилась з Олегом Лещаком – він працював з грибами, багато мені розповідав і радив.
Що вас надихнуло?
Я дуже багато подорожувала південно-східною Азією, навіть 8 років прожила в Малайзії. В одну з таких подорожей до Індонезії я познайомилась із засновниками стартапу, який робив речі з міцелію грибів. Вони починали з вирощування грибів і постачання їх в ресторани Індонезії, 10 років цим займались, а потім вже почали робити з грибів матеріали. Я захоплююсь цими людьми, вони дуже відкриті, і саме їх справою я надихнулась. Тож у світі практика створення шкіри з міцелію є, і навіть всесвітньо відомі бренди, такі як Adidas, Stella McCartney та Gucci мали починання у цьому напрямку.
Чим ви займались до того, як почали працювати з мікошкірою?
У нас є шкіряна майстерня. Ми вже 8 років шиємо різні вироби, аксесуари, сумки, рюкзаки з натуральної шкіри. Однак щоб створити натуральну шкіру потрібні корови, вони викидають шкідливий парниковий газ в атмосферу. Щоб виростити корову, треба знайти місце для її пасовища. Для цього треба вирубати ліс. Шкіряна індустрія дуже шкідлива. Люди, які працюють зі шкірою навіть в розвинутих країнах, мають багато ракових захворювань тільки через те, що вони працюють з хімікатами під час виробництва. Водночас, дуже багато людей люблять шкіряні вироби, тому що це довговічний матеріал. Він приємний на дотик і запах.
Тому у нас виникла ідея виробництва шкіри з грибів – ми хочемо показати людям, що міцелій може замінити справжню шкіру.
Улюблений гриб?!
Лисички. Їхній колір — насичено помаранчевий, дуже нагадують по смаку м’ясо, дуже благородні та ніжні. А ще вони розповсюджені в Україні, а за кордоном, навпаки, ніколи не зустрічала.
