Як не накручуватись через ядерну загрозу і використовувати радіацію для наукових досліджень? Бути обізнаними, читати тільки кваліфікованих експертів і вивчати можливості, каже нам Олена Паренюк, радіобіологиня та переможниця грантової програми “Talents for Ukraine” від KSE Foundation.

Олена — фахівчиня у дослідженні радіаційної безпеки. Ми спитали її про можливі наслідки підриву ЗАЕС росіянами і як зона відчуження може стати плацдармом для досліджень космосу.

Загроза підриву росіянами ЗАЕС дещо спадає, повідомив Кирило Буданов. Однак які наслідки можуть очікувати на Україну, якщо на станції все ж спровокують вибух?

Наразі всі шість реакторів знаходяться в безпечному стані, адже робота енергоблоків призупинена з вересня 2022 року. Але ворог «тримає в заручниках» п’ятий енергоблок, який можна розігнати до ядерної реакції і, відповідно, до генерування електроенергії. Це означає, що загроза провокації на станції та викиду радіації залишається. 

Другого Чорнобиля не буде, якщо вони не включать цей п’ятий енергоблок і не почнуть генерувати електроенергію. Так як реактори зупинені, у разі підриву викиди швидше за все не будуть масштабними – можливо, буде забруднена радіонуклідами нижня течія Дніпра, Чорне море та прилегла до ЗАЕС територія. Це може підвищити поглинену дозу радіації в населення, призвести до збільшення частоти захворювання на рак. Але ми маємо надію, що цього не станеться, тому що станція побудована з урахуванням багатьох сценаріїв катастроф. Але ніхто, звісно, не прогнозував, що неадекватний сусід захопить ЗАЕС. 

Експерти зазначають, що найбільша загроза від можливого підриву росіянами енергоблоків ЗАЕС полягає не у радіації, а втраті самої атомної електростанції

Так, найбільша небезпека полягає в тому, що ворог може зруйнувати реактори, залишивши нас без генерування внутрішньої електроенергії. При цьому може не бути радіоактивних викидів в навколишнє середовище, але це будуть дуже негативні довгострокові наслідки з економічної точки зору. Зараз ми беремо безкоштовну електроенергію з мережі ЄС. Ми дуже вдячні їм за це, але нам все одно потрібні свої джерела енергії.

Ви багато років досліджуєте аварію на Чорнобильській АЕС та як нейтронне опромінення може допомогти науці. Тож вам вдається не лише не панікувати від можливої ядерної загрози, але й використовувати умови зони відчуження для наукових досліджень! Розкажіть про ваші дослідження 

Трагедія на Чорнобильській атомній станції, яка сталась в 1986 році, відкриває великі перспективи для досліджень космосу. Тоді внаслідок вибуху на станції зруйнувався 4 енергоблок, який згодом накрили саркофагом. Під час вибуху були викинуті радіонукліди, які розплавились і залишились на території енергоблока. Через побудову саркофага, всередині залишилась висока щільність нейтронного опромінення. Ми можемо використовувати ті приміщення, де лежить розплавлений матеріал, для досліджень космічного опромінення – адже нейтронне опромінення має схожі характеристики з космічним.

Зараз люди витрачають величезні кошти, щоб відправити зразки в космос та дослідити вплив космічного опромінення на біологічну клітину. Але ми можемо робити це за допомогою ЧАЕС – трохи дешевше. Ми хочемо полетіти на Марс, будувати космічні станції, але ми не можемо цього робити, тому що там висока щільність космічного опромінення, і ми не можемо прогнозувати, що там буде відбуватись. Тож такі дослідження рухають людство уперед до міжпланетних подорожей.

KSE Foundation щодня працює для підтримки людей і розвитку інноваційної України через освіту завдяки благодійникам і партнерам.
Пожертвувати