Хірург-онколог Анатолій Скумс щодня рятує життя українців з важкими діагнозами, бере участь у лікуванні поранених бійців і постійно покращує навички, навчаючись у найкращих спеціалістів Європи, США та Японії.
Анатолій став переможцем грантової програми “Talents for Ukraine” від KSE Foundation. Отримані $5 000 гранту, розповідає лікар, звісно ж витратив на одне з таких закордонних стажувань – аби використовувати набуті передові знання та досвід для лікування українців. Адже сьогодні в Україні тільки офіційно зареєстровано понад 1 мільйон хворих на рак.
Ми поговорили з Анатолієм про важливість обізнаності населення щодо захворювання на рак, стан онкохірургії в Україні та підвищення професійного рівня наших лікарів.
Розкажіть про участь у грантовій програмі “Talents for Ukraine”, як ви скористалися отриманим грантом?
Нещодавно я повернувся додому зі стажування в одній із всесвітньо відомих клінік – Humanitas Research Hospital (Італія). Стажування тут стало можливим саме завдяки гранту від KSE Foundation. Мені пощастило, що я виграв грант і маю можливість перейняти передовий медичний досвід. Раніше я вкладав у поїздки та практику свої кошти, а це недешево.
Розкажіть детальніше про стажування. Чому новому ви навчаєтесь?
Я дуже давно хотів потрапити на стажування саме до цього професора, який спеціалізується на надскладних операціях на печінці при її множинному ураженні метастазами. Саме цей медзаклад є світовим лідером у цій галузі та дав мені можливість опанувати нові хірургічні техніки та особливості персоніфікованого підходу до лікування пухлин печінки.
Досконалість не має меж. Коли досягаєш певного рівня та імплементуєш знання та хірургічні техніки в свою практику, починаєш відчувати, що десь чогось не вистачає та можна зробити краще. У світовій медицині постійно з’являється щось нове, новіші методики. Відповідно, треба постійно підтримувати високий рівень для того, щоб залишатись в топі та надавати пацієнтам найкращу допомогу. Хочу бути певним, що зробив усе можливе.
Познайомившись ближче із європейською медициною, ви повертаєтесь працювати в Україну?
Саме так. Це не перше моє стажування за кордоном: до цього я був у Сполучених Штатах, Японії та Європі, мав нагоду переймати світовий передовий досвід у кращих спеціалістів. Усе побачене та вивчене мною застосовую на практиці в рідній країні.
Чому ви обрали професію хірурга?
Я з медичної династії, тому вже змалечку вирішив пов’язати своє життя з медициною. Вважаю хірургію найбільш радикальною її галуззю, де можна вирішувати проблему тут і відразу, а відповідно і бачити миттєвий результат.
Хірургом може стати не кожен, для цього необхідно мати сталевий характер?
Людина звикає до всього і може набагато більше, ніж вона вважає. Тож мені здається, що кожен може стати хірургом, якщо є бажання та наполегливість. Просто людина повинна мати певний склад характеру, бо хірурги теж бувають різні – хтось кращий, хтось гірший, хтось займається одними кейсами, хтось набагато ширше дивиться на проблему. Ми професійно зростаємо, і у майбутньому з нами можуть відбуватися різні метаморфози.
Чи збільшилась в Україні кількість хворих на онкологію останнім часом?
У нашій країні онкологічні захворювання мають світові тенденції, тобто усі поширені в нас види ракових захворювань ідентичні тим, на які хворіють люди далеко за межами України. Треба визнати, що в Україні більша смертність від захворювання, оскільки, на жаль, в нас часто відсутня рання діагностика. Не всі люди мають доступ до найсучаснішого хірургічного лікування, хіміотерапевтичного, променевого і так далі. Відповідно, статистика у нас в цьому плані дещо гірша. Саме над її покращенням нам і треба працювати. Наразі серед хворих на онкологію українців найбільш поширені рак легень, рак молочних залоз, рак товстої та прямої кишки, рак простати.
Чи може рівень стресу, який зараз переживають українці, вплинути на те, що в майбутньому буде розквіт онкологічних захворювань?
Навряд чи. Це може вплинути на розвиток низки інших захворювань, але не на частоту виникнення раку.
Яка сьогодні тенденція щодо ефективності лікування раку?
Ситуація змінюється, і саме через це я був у Італії на стажуванні. Наразі ми маємо кейс з пацієнтом з четвертою стадією раку, з метастазами у печінці. Нас вчили лікувати саме таких тяжких хворих, і я планую цей досвід ефективно впроваджувати в Україні. Ми його вже частково впровадили, адже в 2019 році я вчився 3 місяці у Японії, саме там почалася розробка і впровадження цих методик.
Чи розвивається зараз онкохірургія в Україні?
Поступово з’являються багато спеціалізованих центрів з новим, сучасним обладнанням, збільшується кількість спеціалістів за окремими напрямками в онкології. Але для більш глобальних системних змін потрібно докласти ще багато зусиль.
Як вважаєте, в Україні достатньо онколікарів?
Їх вистачає. Але, до прикладу, в Європі або США є загальний рівень спеціалістів, які відповідають певним вимогам та мають певну кваліфікацію. У нас в Україні іноді буває прірва – є спеціалісти супер високого класу, світового масштабу, але буває і навпаки. У нас потрібно піднімати загальний рівень.
Часто рак діагностують уже на пізніх стадіях. Як думаєте, чому ми не маємо культури систематичного чекапу?
У нас більша смертність від онкологічних захворювань саме через те, що вони діагностуються на доволі пізніх стадіях. Зазвичай у людей немає сформованої позиції щодо необхідності обстеження. Але насправді обстеження не займає багато часу. Натомість обстеження раз на кілька років може виявити захворювання на ранніх стадіях, або й взагалі виявити передонкологічний стан чи передзлоякісні утворення. Їх можна видалити та попередити рак таким чином. І, звісно, тут є фінансова складова, тому що обстеження вартує певних коштів і я думаю, що люди іноді просто бояться навіть звертатися та дізнаватись ціну. Воно не є дорогим, але брак знань про це – це бар’єр.
Чому людина може захворіти на онкологію?
Тут може бути купа факторів, особливо цьому сприяє вживання алкоголю, паління, малорухливий спосіб життя. Усе це збільшує ризики захворювання на рак. Про дійсні причини виникнення онкології ми до кінця не знаємо. Не кожна людина, що палить, матиме рак легень. Він виникає у малого відсотка людей, коли відбуваються порушення на клітинному рівні.
Як повномасштабне вторгнення змінило українську медицину?
Війна дає велике навантаження на систему охорони здоров’я. Крім того, що ми наразі займаємося лікуванням хворих цивільних, надаємо хірургічну допомогу пацієнтам, ще й рятуємо поранених бійців.
Який ваш прогноз, чи можливо винайти ліки проти раку?
Як тільки ми остаточно зрозуміємо природу геномних мутацій та першопричини появи пухлин, тоді й наблизимось до розгадки, як на це можна впливати. Вже зараз є онкологічні та гематологічні захворювання, що успішно лікуються медичними препаратами, імуно- та хіміотерапією. На сьогоднішній день маємо багато прикладів виліковності від раку, але це, на жаль, стосується лише незначної кількості патологій. Тому спеціалістам та вченим є над чим працювати.
