26-річна киянка Дарина Підгорна увійшла до числа цьогорічних стипендіаток меморіальних стипендій Київської школи економіки (KSE). Вона стала стипендіаткою стипендії імені Яра Батога та наразі навчається на магістратурі програми «Дослідження пам’яті та публічна історія». Дарина — юристка-міжнародниця та перекладачка англійської й французької мов, і для неї ця магістратура стала можливістю поєднати правозахист, історію та культуру.
Ще зі шкільних років Дарину цікавила історія, а особливо — українська, яка, на її думку, у підручниках часто зображується «невеселою». «Мене завжди бентежило порівняння: історія інших країн здається дбайливою та красиво представленою, а наша — ні», — пояснює вона.
Історичні факультети українських ВНЗ здавалися очевидним вибором для Дарини, коли вона планувала своє майбутнє, але зрештою обрала навчання на міжнародному праві, побачивши в цьому шанс та потенціал поєднати свій інтерес до історії та культури з прагненням їх захистити та зберегти.
Дарина обрала навчання у KSE, бо побачила в програмі можливість осмислити, як комунікувати складні, а почасту — нудні питання про право, історію та культуру мовою, яку почують не лише експерти, а й суспільство загалом.
«Ця стипендія дала мені відчуття гордості та великої відповідальності: за свої слова на співбесіді, за заявлені наміри. Для мене це стимул довести задумане до кінця й продовжувати ідеї та цінності, які уособлював Яр Батог», — ділиться Дарина.
24 лютого 2022 року Дарина разом із родиною була змушена покинути Київ та виїхати до Бузової, а згодом — до Львова. «За тиждень до Великодня повернулися до Києва. Лише прибудова до будинку дідусевої хати у Бузовій, де ми тоді ховалися від росіян, вціліла — усе інше було знищено влученням снаряду. Дивом врятувалися… Коли повернулися вирішили не відбудовувати: накрили дахом, прибрали сміття. Але саме в хаті, ще до її знищення, я беззупинно моніторила та документувала злочини, які тоді вчиняла РФ проти культури України», — ділиться вона. Але саме цей досвід ще більше загострив її прагнення продовжувати працювати над збереженням історичної пам’яті та культурної спадщини.
З 2020 року Дарина займається правозахисною діяльністю з фокусом на ситуацію, що відбувається на окупованих територіях. Її проєкти охоплюють збереження культурної спадщини, документування використання культури як зброї у війні та роботу з міжнародними партнерами щодо політик встановлення справедливості на відшкодування. Особливау увагу Дарина приділяє питанням розробки політик відновлення та примирення у постконфлікті.
Щодо майбутніх планів Дарина каже: «Я хочу долучатися до розбудови інституцій памʼяті, які допомагають суспільству осмислювати досвід війни — не лише в академічних середовищах, а й у щоденних розмовах». Вона вірить, що справжня перемога України полягає не лише у військовому успіху, а й у відновленні культури, гідності та довіри, які можуть стати основою спільного майбутнього.
«Щоб кожен планував не похорон, а життя «у блискітках» — символічно й життєствердно», — резюмує Дарина.